Kishartyán

Поселення здебільшого відоме завдяки кам'яній печері, що знаходиться в його межах. Печера утворилася в пісковику нижнього міоцену (егрійсько-еггенбурзький період) (формація пісковиків Петервашари) вздовж тектонічних тріщин, шаруватості та площин нашарування внаслідок процесів замерзання-розмерзання, обвалів, вивітрювання, можливо, дефляції, а також людського втручання. У своєму нинішньому стані вона більше нагадує штучну порожнину, ніж природне утворення. Печера горизонтальна, однорівнева, зазвичай має квадратний переріз. Вона складається з трьох-чотирьох менших або більших взаємопов'язаних кімнат, більшість з яких квадратної форми та явно створені людиною. Оригінальні природні порожнини можна побачити на вході та у вікнах, де їхні округлі, овальні форми свідчать про їхнє природне походження. Місцеві жителі розповідають історію про дуже багатого, але дуже боягузливого барона з сусіднього Каранчшага, який довго ховався в печері зі своєю коханою, бо боявся дуелі з іншим бароном. Його кріпаки приносили їм їжу вночі. Він наважився вийти зі свого добре захищеного, таємного укриття лише через кілька років, коли почув про смерть свого суперника. Автентичність цієї історії сумнівна, але достеменно відомо, що первісну вузьку порожнину в скелі на стрімкому обриві над джерелом у долині не розширювали до просторої житлової печери без певної мети в цьому чудово захищеному та добре прихованому місці. Можливо, вона була заселена ще в доісторичні часи, але точно використовувалася в середньовічний період. Зручно розширена порожнина, яка мала гарне джерело води в долині нижче, могла також слугувати житлом для відлюдника в середньовіччі. Житлова печера, розташована на стрімкому обриві, подібно до замку, безумовно, надавала притулок жителям села під час татарських і турецьких навал. З 1982 року в літературі печеру називають «Кьолюк». У літературі вона також згадується під різними назвами: Kishartyáni Kőlyuk (Естерхаш, 1988), Kő-völgyi-kőlyuk (Сатмарі, 1982), Kő-völgyi Kőlyuk (Естерхаш, 1989), Kő-völgyi Hermit-cave (Естерхаш, 1988), Kővölgyi Hermit-cave (Естерхаш, 1989), Kő-völgyi-hermitcave (Естерхаш, 1989) та Hermit-cave (Сатмарі, 1982).