Szentábrahám

Сентабрахам, одне з найстаріших і найцікавіших поселень долини Малого Кукуллу, розташоване на західному краю повіту Харгіта, неподалік від Секейкерестура. Село, що простягається в долині потоку Гадж, включає чотири села: Гадж, Гаджфалва, Секейсентміклош і Чехтестрона. Унікальність цього регіону визначають унітарні традиції, незаймана природна краса та багата легендарна спадщина. Перша письмова згадка про село датується 1333 роком, але археологічні знахідки свідчать, що ця територія була заселена ще з прадавніх часів. Початкове місце поселення, Інфалва, яке знаходилося в долині сучасного потоку Інг, було зруйноване татарами. За легендою, після руйнування мешканці оселилися на новому місці і назвали своє нове село Сентабрахам на честь шанованого і багатого відлюдника Авраама, який жив тут. Околиці зберігають багато місць із загадковими назвами та легендами. У криниці потоку Інг, за переказами, були закопані дакійський золотий плуг і золоті олені, коли даки втекли від гунів. На голому плато гори Жидохедь, за чутками, колись стояли фортеця і криниця, а також жила єврейська громада, яка сховала свої казкові скарби в глибоких печерах цієї гори. За народною легендою, дівчина, яка збирала ягоди, випадково знайшла ці скарби, але коли вона повернулася втретє, двері печери зачинилися перед нею, а її здобуті скарби перетворилися на вугілля – з того часу магія охороняє таємницю цього місця. У селі збереглася Томорі-падя – колишня церковна гора, де колись стояла спільна церква для вірян сусідніх сіл. Середньовічний дзвін, знайдений тут, досі прикрашає унітарний молитовний будинок, на ньому готичний напис: O rex glorie, veni cum pace («О королю слави, прийди з миром»). Назви вулиць села також промовисті: вулицю Чікі оповиває легенда про «білих жінок», тоді як вулиця Вашвар, як і в сусідніх поселеннях, відома як квартал, де жили люди на околицях суспільства. Сьогодні вигляд села визначають традиційні садиби, довгі будинки та тиха пагорбиста місцевість. З туристичної точки зору Сентабрахам є чудовою відправною точкою для піших прогулянок, дослідження природи та знайомства з секейською народною культурою. Навколишні пагорби – такі як Салаш-тетйо, Сарваш-Фейтьо чи вже згадана Жидохедь – приховують не лише природну красу, а й живу пам’ять. Чисті води потоків у долинах (Жидан, Кьоблеш, Надьай) та мирний образ сільського господарства можуть бути особливо привабливими для любителів повільного туризму. Сентабрахам – це не просто секейське село, що заховалося серед пагорбів, а місце, де легенди та минуле стають майже відчутними – де легенда про золотих оленів і сліди дакійських скарбів живуть як у природі, так і в пам’яті. - редакційний матеріал -