Подорож слідами ЦСР – у пошуках нового виду туризму

17 Цілей сталого розвитку ООН (Sustainable Development Goals – SDGs) – це глобальна рамкова програма, яка визначає цілі до 2030 року для покращення світу: наприклад, ліквідація бідності, зменшення голоду, захист клімату, забезпечення гендерної рівності або доступу до чистої води.

Цілі сталого розвитку охоплюють усі аспекти життя – зокрема й туризм. Туризм може бути інструментом для досягнення цих цілей або перешкодою, якщо організований неналежним чином. Усвідомлені подорожі спрямовані на те, щоб обрати перший варіант. 

Хоча це може бути неочевидним на перший погляд, ці цілі тісно пов’язані з туризмом. Під час подорожі людина приймає рішення – про те, де зупинитися, що їсти, як пересуватися, кого підтримувати своїми грошима та увагою. Усі ці рішення безпосередньо впливають на те, наскільки подорож сприяє або загрожує цим глобальним цілям. «Мандрівник, орієнтований на ЦСР», обирає такі рішення, які сприяють створенню сталого світу.

Мандрівник, орієнтований на ЦСР, тобто на цілі сталого розвитку ООН, підходить до подорожей інакше, ніж традиційні туристи. Для нього головне – щоб його рішення позитивно впливали на людей, довкілля та місцеві громади.

Він свідомо обирає, наприклад, такі готелі, ресторани чи програми, які підтримують місцевий бізнес, тим самим зменшуючи економічну нерівність (ЦСР 8 – гідне економічне зростання, ЦСР 10 – зменшення нерівності). Він також звертає особливу увагу на свій екологічний слід: уникає одноразового пакування, обирає енергоефективні готелі і, за можливості, пересувається пішки або громадським транспортом (ЦСР 12 – сталий споживання і виробництво, ЦСР 13 – захист клімату). Він культурно чутливий, цікавиться місцевими традиціями і звичаями та поважає їх (ЦСР 11 – сталий розвиток міст і громад, ЦСР 16 – мир, справедливість і сильні інститути). Він шукає досвід, який сприяє соціальній інклюзії – наприклад, охоче відвідує місця, де люди з уразливих груп активно залучені до гостинності або проведення програм (ЦСР 5 – гендерна рівність, ЦСР 10).

Такий мандрівник не просто збирає спогади, а створює справжню цінність – своїми індивідуальними рішеннями він сприяє створенню справедливішого та сталого світу.

Суть подорожей, орієнтованих на ЦСР, полягає в тому, що мандрівник зважає не лише на власний комфорт, але й на соціальні, економічні та екологічні наслідки своєї подорожі. Наприклад, якщо хтось зупиняється на сільській екофермі, де готують із місцевих продуктів (ЦСР 2 – Подолання голоду і ЦСР 12 – Сталий споживання і виробництво), або де діють програми рівних можливостей (ЦСР 5 – Гендерна рівність і ЦСР 10 – Зменшення нерівності) і освітні програми для гостей (ЦСР 4 – Якісна освіта), то цей вибір одночасно підтримує місцеву економіку (ЦСР 8 – Гідна праця та економічне зростання), соціальну інклюзію (ЦСР 10) і екологічний спосіб життя (ЦСР 13 – Захист клімату).

Цей підхід до подорожей не про відмову, а про те, як наші вибори можуть позитивно впливати на світ, водночас забезпечуючи багатий і незабутній досвід.

Туризм, орієнтований на ЦСР, корисний не лише для мандрівників, але й служить орієнтиром для дестинацій. Цілі сталого розвитку створюють спільну мову: туристичні оператори, політики та мандрівники можуть посилатися на ті самі принципи.

Це сприяє стратегічному плануванню, маркетингу, грантовим заявкам і прозорості внутрішніх процесів. Постачальники послуг і регіони, які інтегруються в цю систему, можуть спілкуватися на основі спільних цінностей – і це дедалі більше стає очікуванням свідомих мандрівників.

Уявімо мандрівника, для якого соціальна рівність є важливою цінністю. Його маршрут включає місця, де в гостинності чи ремісничих програмах беруть участь люди з інвалідністю, де кафе управляється соціальним підприємством, а програми пропонують громади, які раніше були виключені з туризму.

Або уявімо кліматично свідому сім’ю, яка обирає потяг замість літака, відпочиває в готелі з сонячним опаленням і бере участь у місцевій програмі посадки дерев. Їхній відпочинок – це не лише спогади, але й реальний внесок у краще майбутнє.

Туризм, орієнтований на ЦСР, – це не кампанія і не тренд. Це підхід, який стає природним для дедалі більшої кількості людей. У світі складних викликів дедалі більше людей шукають досвід, який не лише для них – а й має сенс.

Тож питання не в тому, чи подорожувати. А в тому: як, куди і навіщо?

Платформа I-DEST надає можливість мандрівникам приймати рішення не лише інтуїтивно, а й на основі конкретних даних. Система пропонує фільтрацію за ЦСР: відвідувач може зазначити, що для нього найважливіше, наприклад, захист клімату, підтримка місцевих громад або рівність можливостей – і отримати відповідні рекомендації щодо програм, готелів чи постачальників послуг.

Це працює не лише в теорії: I-DEST базує всі рекомендації на реальних, виміряних даних, які місцеві постачальники послуг надають через самооцінку та аудиторські процеси. Наприклад, заклад харчування, який довів використання місцевих продуктів, може бути чітко пов’язаний із цілями «Подолання голоду» (ЦСР 2) або «Сталий споживання і виробництво» (ЦСР 12).

Таким чином, мандрівник може подорожувати, будучи впевненим, що дійсно підтримує важливі для нього цілі, а не лише керується маркетинговими повідомленнями.